Вчора...
Мій подарунок долі написав, що має мені сказати щось дуже неприємне.Малятко привело мене в парк, подарувало фєнічку, а потім сказало що зрозуміло шо мене не любить. Наговорило іще купу всякого абсурду, встало й пішло собі...
А я встати довго не міг... сидів на тій лавці як приклеєний... Потім написав смс шо полюбив її... Нарешті встав...
Прийшов я вже бухий до тих лавок шо коло площі, там дядько на гітарці й гармошці блюзи грав... сів коло двох чуваків...
Чувак номер 1 : я
Чувак номер 2 : його звати Іван, друзі кличуть його Джоном, він фотограф, програміст і до нестями любить блюз. Сиджу коло нього як перед дзеркалом і поринаю в шизофорен..
Чувак номер 3 : Янек(всьо одно шо Іван)... Я ше глибше...
В підсумку три Йвани сидять на лавці і слухають блюз. Співпадіння...
І додому проводив вже не я когось, а мене проводили... Хто?? Іван! Абсурд...
Тепер я знов сам. Моя сашка вже не моя. Натомісь найошов собі друга-близнюка, я радий.
Болить все одно